Здоровий малюк

          Старша медична сестра проводить контроль за санітарно-гігієнічним станом приміщень, слідкує за температурним режимом, організацією харчування дітей, проводить контроль за ранковим прийомом дітей у садочку. наявність у дітей довідок про стан здоров'я, проходження ними медичного обстеження; якість харчування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог удошкільному підрозділі; своєчасне проходження медичного огляду працівниками; навантаження на дітей під час проведення фізкультурних занять; виконання графіку профілактичних щеплень; дотримання режиму дня.

​

Як привчити дітей до здорового харчування

           Як привчити дітей до здорового харчування? Таким питанням задаються батьки, адже здоров’я дитини на пряму повязано з їхнім харчуванням. Не завжди дорослі можуть відмовитись від поганих звичок у їжі, що тоді казати про наших дітей. Щодня вони вживають продукти які формують не тільки нездорове відношення до їжі, але і шкодять ще несформованому організму. Так у дітей шкільного віку розвиваються язви, гастрити та ожиріння, це все ставить відбиток на здоров’я організму на все життя. Виникає питання, як сформувати здорове відношення дітей до їжі?

           Що таке здорове харчування для дітей?

           Як привчити дітей до здорового харчування, що таке здорове харчуванняПовноцінне здорове харчування у дітей, забезпечує ріст, розвиток і життєдіяльність організму, а також сприяє зміцненню здоров’я та профілактиці захворювань. Харчування повинно поєднувати безпечні продукти та задовольняти потреби організму в поживних речовинах та вітамінах.

Як привчити дітей до здорового  харчування?

Виховати дитину з шкідливими харчовими звичками зовсім не складно. А ось полюбити здорове харчування, слідкувати за тим що і коли їсти є проблематично. З чого почати?

Як привчити дітей до здорового харчування, не заставляйте доїдати. Часто батьки змушують дітей доїдати. Не зважаючи на те, що дитина уже наїлася: «Не пропадати продукту…», «Все що в тарілці, потрібно зїсти…». Краще дозволити дитині самій оприділяти скільки їй з’їсти. Дитина повинна навчитися вирішувати скільки з’їсти щоб відчувати ситість.

     Не заставляйте дитину їсти по годинах. Якщо дитина загралась з друзями та відмовляється від трапези. Не заставляйте її їсти. Краще дайте їй яблоко чи йогурт для перекусу, а проголодавшись вона сама прибіжить і попросить обідати. Не варто йти на поводу бабусь: «перебє апетит», «зіпсує шлунок», «живіт буде боліти». Дитина повинна вміти прислуховуватись до свого організму, відчувати почуття голоду та почуття насиченості після їди. А просто напихатися «за компанію», чи щоб мати не сварила, чи тому що сказали їсти, приведе до того, що дитина і в подальшому житті буде перенасичувати організм, «розбивати шлунок», та мати проблеми зі здоров’ям.

         Як привчити дітей до здорового харчування, їжа як ворог Їжа як винагорода. Батьки часто маніпулюють дітьми за допомогою солодощів: «Будеш слухняною, отримаєш цукерку…», «Хочеш морозиво, зроби те що я сказала…», «Їж суп – отримаєш шоколад». Таке відношення до їжі в подальшому привчає переїдати не відмовляючись від солодощів навіть якщо уже наївся: «Я сьогодні гарно попрацював отже, заслужив шоколадку», «А торт обов’язково потрібно з’їсти, шкода лишати…».

          Їжа як ворог. Чим більше продуктів батьки забороняють дітям, тим більше діти їх хочуть і їдять. Дозвольте дітям спробувати фастфуд, чіпси, газовані солодкі напої тощо. Діти всерівно їх спробують з друзями, вшколі замість обіду, а спробувавши ці продукти з батьками вони перестануть бути для них «забороненим плодом».

       Їжа як радість і розвага. Якщо батьки весь час зайняті і немають часу на дітей та нові емоції, а єдина розвага для дітей це похід в кафе, тоді і утворюється культ їжі як свята.

          Майбутня ставлення дітей до харчування залежить від нас самих. Діти будуть ставитись до їжі так як ставляться їх батьки. Навчивши дітей прислухатися до свого організму, визначати користь їжі для повноцінного здорового життя, ви зможете сформувати здорове харчування  та свідоме ставлення до того що їсти потрібно для того щоб жити, а не жити для того щоб їсти.

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ

 

• Для запобігання захворюванням дихальної системи дитини необхідно підвищу­вати опірність її організму інфекціям систематичним загартовуванням з раннього віку. Для зміцнення здоров'я важливі прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої по­годи, а також регулярне проведення водних процедур.

• Роботу органів дихання порушують поширені серед дітей захворювання - го­стрі респіраторні інфекції, бронхіт, грип і пневмонія. Основними профілактичними та протиепідемічними заходами є проведення щеплень, своєчасне обмеження кон­тактів дитини з хворими в разі виявлення інфекцій.

• Запобігання гострим і хронічним захворюванням верхніх дихальних шляхів та вчасне їх лікування є профілактикою розвитку алергічних захворювань - бронхіальної астми та астматичного бронхіту.

• Важливу роль відіграє гігієна приміщення, в якому перебуває дитина. Опти­мального стану повітря в приміщенні досягають провітрюванням, обігрівом холодно­го повітря, зволоженням у випадку надлишкової його сухості.

• Тривале перебування дитини в сирому прохолодному приміщенні неприпусти­ме, оскільки призводить до захворювань дихальної системи.

• Дитині в жодному разі не можна перебувати в задимленому приміщенні або поруч з людьми, які курять.

• Сприятливо впливають на кровообіг, теплообмін та вентиляцію легенів фізичні вправи. Систематичні тренування - дієвий спосіб захисту від хвороб.

• Профілактика загострень хронічних запальних захворювань бронхів і легенів передбачає систематичні заняття дихальною гімнастикою.

• У профілактиці застійних пневмоній особливе значення належить лікувальній гімнастиці.

• Украй необхідно додержуватися раціонального харчування. Раціон дитини має містити достатню кількість білків та вітамінів А, В, групи В і особливо вітаміну С, дефіцит якого найгостріше відчувається навесні.

• Уразі виявлення алергічних реакцій у дитини слід уникати контакту з алер­генами.

​

 

Пам’ятка для батьків щодо профілактики ГРВІ та грипу у дітей

 

           1. Під час високого ризику захворювання на ГРВІ не відвідуйте місця, де можливе                         велике скупчення людей.

           2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті.

           3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших                         ГРВІ.

           4. Часто мийте руки з милом.

           5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

           6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину                      такими хустинками.

           7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

           8. Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

           9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

           10. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

           12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування.

           13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням —                   викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

           14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте.                       Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

                Пам'ятайте, що Ви несете відповідальність за життя і здоров'я Вашої дитини!

 

 

 

Профілактичні щеплення дітей

 

 

                                 ЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ У ДІТЕЙ

           Попередження хвороб є головною метою системи охорони здоров’я. В будь-якому випадку краще попередити захворювання, ніж лікувати його. Протягом перших років життя Вашої дитини Ви неодноразово будете відвідувати кабінет педіатра для планового огляду. Під час цих візитів у Вас буде можливість захистити Вашу дитину за допомогою щеплень від потенційно тяжких інфекційних захворювань або їх наслідків.

            Вакцинація – єдиний спосіб уберегти дитину від смертельно небезпечних або дуже серйозних захворювань, що погано піддаються лікуванню…

           Перші два роки життя вважаються ідеальним періодом для щеплень: імунна система в стані правильно відреагувати на всі призначені ін’єкції виробленням необхідних захисних антитіл.

           Щеплення призначені для того, щоб людина, потрапляючи до епідеміологічної зони, не захворіла на тяжке інфекційне захворювання. Якщо у пацієнта немає щеплення, то ймовірність захворіти підвищується у нього в десятки разів! До речі, деякі захворювання надзвичайно важко вчасно розпізнати, і наслідки можуть бути дуже і дуже сумними. Тому вакцинація – це необхідний захід.

 

           Вакцини допомогають попередити інфекційні хвороби та рятують життя. Якщо дитині не буде проведена вакцинація організм дитини може бути недостатньо сильним для перемоги над інфекцією і це може призвести до тяжких наслідків. Завдяки вакцинації вдалося значно знизити частоту виникнення багатьох інфекційних захворювань таких як поліомієт, дифтерія, кір, епідемічний паротит, правець. Але навіть захворювання, котрі вдалося приборкати в нашій країні, існують на відстані, в інших країнах. Так поліомієліт, як і інші інфекційні захворювання, може бути переданий людям, що не захищені вакциною. Індивідуальна імунізація дітей допомогає захистити здоров’я суспільства в цілому, а особливо тих людей, що не були вакциновані. Це можуть бути діти, що не досягли віку для проведення вакцинації (наприклад, в Україні дітям до 1 року не проводиться вакцинація проти кору, але вони можуть захворіти на кір та в окремих випадках мати тяжкий перебіг захворювання та серйозні ускладнення), або діти з протипоказами до вакцинації (наприклад, діти хворі на лейкоз, діти зі СНІДом і т.д.) В Україні передбачена обов’язкова вакцинація проти 10 інфекцій, а саме проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, коклюшу, поліомієліту, гемофільної інфекції, кору, епідемічного паротиту (“свинка”), краснухи. Графік щеплень затверджений МОЗ України та створений з урахуванням вікової актуальностіінфекцій та вікових особливостей імунітету дітей.

            Перед щепленням: дитину має оглянути педіатр та дати дозвіл на проведення щеплення.

            Утримайтесь від введення нових продуктів харчування. Уточніть у лікаря, проти якої інфекції планується провести вакцинацію, ознайомтеся з інформацією про вакцину. Задайте питання лікарю, що Вас хвилюють. Після щеплення. Не залишайте медичний заклад одразу після щеплення, під наглядом медичних працівників необхідно првести близько 30 хвилин.

 В Україні всім дітям після отримання перших трьох доз вакцини АКДП лікар повинен рекомендувати прийом парацетамолу (брендова назва) протягом однієї доби. Це допоможе попередити підвищення температури тіла та пов’язані з цим судоми, зменшити ймовірність виникнення набряку, болючості в місці ін’єкції. У день щеплення не слід відмовлятися від прогулянок.Варто лише обмежити контакт з іншимидітьми.

           Спостерігайте за дитиною протягом декільком наступних днів. Утримайтеся від поїздок на великі відстані (подорожей).

           Цілком можливо, що в місці ін’єкції може виникнути почервоніння, набряк та болючість, а також підвищення температури тіла. Це нормальна реакція організму, що пов’язана з виробленням імунітету.   Рідко на вакцинацію проти кору, епідемічного паротиту, краснухи звичайно через 6-7 діб може з’явитися висип, що самостійно минає через1-3 доби. Якщо дані симптоми у Вас викликають неспокій зателефонуйте лікарю або прийдіть до нього на прийом. Самостійно не накладайте компреси або мазі на місце введення вакцини. У разі появи судом, тяжкого дихання, втрати свідомості негайно зверніться до лікаря.

​

ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

​

           Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають уі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань.

           Вакцинація проводиться на 3−5-ту добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження) вакциною для профілактики туберкульозу (далі − БЦЖ). Недоношених дітей щеплюють після досягнення дитиною маси тіла ≥ 2500 г. Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями. Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводяться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

           Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення не підлягають повторній вакцинації .

     Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти віком 7 років, не інфіковані мікобактеріями туберкульозу  та з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

Про що розповість проба Манту

 

           Проба Манту – це основний метод діагностики туберкульозу у дітей. Її потрібно робити регулярно раз на рік незалежно від попереднього результату або двічі на рік, якщо дитині не зроблено щеплення БЦЖ і організм поки не захищений вакциною.

           Пробу оцінюють через 3 дні після її проведення. Контури червоної плями (гіперемії) або «ґудзика» (інфільтрату) не завжди бувають ідеально круглими, тому лікарі домовилися вимірювати результат у міліметрах, тримаючи лінійку перпендикулярно осі руки.

Реакцію вважають негативною, якщо на 3-й день на шкірі немає ніяких слідів – ні почервоніння, ні припухлості. Це означає, що щеплення, зроблене в пологовому будинку, більше не захищає малюка – пора знову вводити вакцину БЦЖ. Зазвичай її дії вистачає на 5-7 років.

           Сумнівна реакція – невелика почервоніння без «ґудзика» або за наявності невеликого інфільтрату – 2 — 4 мм. При такому результаті не можна сказати напевно, захищена дитина від туберкульозу чи ні. У спірних випадках пробу Манту доводиться повторювати.

Позитивна реакція – виражений інфільтрат діаметром 5 мм і більше. Можна за дитину не турбуватися – протягом найближчого року туберкульоз їй не загрожує.

           Гіперергічна (надмірна) реакція – «ґудзик» солідних розмірів – 17 мм і більше. Зазвичай з таким результатом направляють на консультацію до фахівця з туберкульозу – фтизіатра. Особливо тривожно, якщо стався так званий віраж туберкулінових проб – минулого разу реакція була негативною або сумнівною, а тепер результат «зашкалило». У цій ситуації є ймовірність того, що малюк інфікувався.

           Пробу Манту ніколи не роблять двічі підряд на одній руці. У парні роки її ставлять на правому, а в непарні – на лівому передпліччі, оскільки імунологічна пам’ять клітин здатна посилити реакцію і спровокувати невірний результат.

Деякі батьки вважають, що алергікам робити пробу Манту немає сенсу – реакція завжди буде позитивною або навіть гіперергічною. Насправді дітей-алергіків не так багато, як здається, – близько 7%. Якщо у лікаря виникнуть підозри, що позитивний результат спровокований алергією, пробу Манту повторять через 4 — 6 тижнів. Реакція пішла на спад? Значить, і справді втрутилася алергія. Якщо малюк чутливий до багатьох алергенів, за тиждень до проби Манту педіатр порекомендує давати йому десенсибілізуючі препарати типу супрастину або кларитину .

ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ГЕПАТИТУ

            Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей використовується вакцина за схемою: 0 (перша доба)–1−6 місяців життя дитини.

​

ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ,ПРАВЦЯ,КАШЛЮКА

            Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводяться за віком: у 2 місяці (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення) та у 18 місяців (четверте щеплення).

           Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.

            Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби. Щеплення проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

            Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП) , наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі – АДП-М).

           Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями , які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.  Екстрена профілактика правця не впливає на проведення планової імунізації.

​

 ЩЕПЛЕННЯ ПРОТИ ПОЛІОМІЄЛІТУ

​

            Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років. Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі – ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі – ОПВ) – для всіх наступних щеплень за Календарем щеплень.

ЩЕПЛЕННЯ  ПРОТИ КОРУ,ПАРОТИТУ ТА КРАСНУХИ

​

           Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення – у віці 6 років. Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.